Інтеграційні курси: від шоку до задоволення | Частина 9
Hauptinhalt
01. березня 2023, 13:18 Год.
Hallo! Mein Name ist Julia. Ich bin 35 und komme aus der Ukraine. Ich und meine zwei Kinder leben jetzt in Borna. Ich spreche Ukrainisch, Russisch, Englisch und lerne jetzt auch Deutsch. Те, що я написала німецькою – лише малесенька частина із того, що я вже вивчила на інтеграційних курсах трохи більше як за місяць.
Розповісти про себе, про свою родину, розпитати про це свого співрозмовника, підписати поштовий конверт, зробити покупку в магазині, аптеці чи замовлення у кав’ярні – все це зараз для мене вже не проблема. Хоча, зізнаюся відверто, після перших кількох занять на інтеграційних курсах я не дуже вірила в їхню ефективність.
Що ж таке інтеграційні курси?
Це курси для іноземців, які тривалий час проживають у Німеччині, а також для громадян цієї країни, які не володіють в достатній мірі німецькою. Вони складаються з двох частин: мовного курсу та орієнтаційного курсу (знайомство з історією Німеччини, її правовою системою, культурою тощо). Впевнена, що більшість біженців з України, які читатимуть цей текст, чули про такі курси або вже їх відвідують. Адже інтеграційні курси для біженців та мігрантів, які претендують на отримання соціальної допомоги – обов’язкові. І, до речі, для тих, хто отримує соціальну допомогу такі курси – безкоштовні. За мене, наприклад, їх оплачує Jobcenter. А це, на хвилинку, більш як 1500 євро.
Загальна тривалість повного інтеграційного курсу – 700 навчальних годин, де одна навчальна година – це 45 хвилин. 600 навчальних годин виділяється на мовні заняття і 100 – на орієнтаційний курс. А от скільки часу загалом ви відвідуватимете такі курси вже залежить від графіку, запропонованого мовною школою, яка проводить курси.
Я у місті Борна, що неподалік Лейпцига, відвідую школу DAA – Deutsche Angestellten-Akademie GmbH. У нас заняття проходять тричі на тиждень – у вівторок і середу з 8:30 до 13:00 з двома перервами та у п’ятницю – з 8:30 до 11:45 з однією перервою. А от мої знайомі займаються в іншій школі. Там заняття відбуваються щодня по буднях, але вони коротші за тривалістю. Наш графік для мене зручніший, адже я маю два вільних дні на тиждень, коли можу вирішувати особисті питання – відвідування лікаря, соціальних служб чи інших установ, з якими українські біженці мають регулярно бути на зв’язку. І, враховуючи те, що в тиждень я навчаюся 14 годин, мої курси триватимуть близько одного року.
Мої особисті враження
А тепер про особисті враження. Спершу я думала, що буде складно. Як із точки зору самого навчання, так і в плані навантаження та організації побуту. У мене двоє школяриків. Після повернення зі школи вони мають пообідати і підключитися до онлайн-уроків в українській школі. Зазвичай, я їм з цим допомагаю. Але умови змінилися. І як виявилося, я дуже недооцінювала самостійність своїх дітей. З усім вони прекрасно справляються! Поки я на курсах, спокійно розігрівають собі обід чи роблять свої улюблені бутерброди, а потім під’єднуються до українських уроків.
Щодо самих курсів, за місяць моя думка теж кардинально змінилася. На першому занятті я була шокована, адже наша викладачка – німкеня і спілкується з нами лише німецькою мовою. Так, вона трохи знає англійську і окремі слова російською, але використовує їх вкрай рідко. Спочатку мені здалося, що вчити мову незрозумілою тобі мовою – неймовірно важко і нелогічно. Але я була неправа.
Саме те, що вчителька спілкується з нами німецькою, спонукає нас вивчати щоразу більше нових слів. Чую невідоме мені слово, яке часто повторюється – шукаю його значення в онлайн-словнику і записую в робочий зошит.
допомога в групі
Допомагає також те, що у нашій групі – всі українці. Якщо хтось знає невідоме для інших слово, то пояснює його значення. Те саме стосується правил граматики: якщо хтось їх вже знає – коротко роз’яснює іншим. Допомагаємо одне одному і підтримуємо. На уроках – багато повторень, багато роботи в парах. Приблизно раз на тиждень вчителька влаштовує тестування. І це працює!
А ще працює мотивація і самодисципліна. Для себе я вирішила: якщо у мене вже є нагода безкоштовно вивчити ще одну мову, то я не маю права її втратити. І якщо я вже відвідую курси і витрачаю на це свій час, то маю витрачати його із користю для себе. Саме тому я обов’язково виконую всі домашні завдання. А ще додатково опрацьовую інформацію. Шукаю цікаві лекції українською на YouTube, виписую правила з граматики і нові слова в зошит. І так само роблять багато моїх «однокурсників». На заняттях одразу видно, хто має конкретну ціль вивчити мову, а хто відвідує курси, бо їх зобов’язали.
До речі, наприкінці курсу ми всі маємо володіти німецькою на рівні B1. Після успішної здачі тесту учасники курсу отримають сертифікат «Lebens in Deutschland» («Життя в Німеччині»), наявність якого є обов’язковою для продовження дозволу на проживання в Німеччині, а також є перевагою для отримання високооплачуваної роботи.
Провалив тест?
Якщо ж тест не здаєте, ви маєте право на повторне проходження 300 навчальних годин курсу. Але є одна умова. До цього ви повинні регулярно і без пропусків відвідувати заняття. А відвідування, принаймні у моєму випадку, особливо ретельно контролює як адміністрація школи, так і Jobcentr, який оплачує навчання. Нас попередили, що через пропуски можуть зменшити розмір соціальної виплати. Якщо є поважна причина – візит до лікаря чи «термін» деінде – потрібно надати лікарняний лист або довідку із підтвердженням вашого місця перебування під час занять.
Відверто кажучи, інтеграційні курси повернули моєму життю певну структуру і динаміку, які втратилися після початку війни в Україні. А нові корисні знання дають розуміння, що ти не втрачаєш час даремно, просто очікуючи повернення додому. І як приємний бонус – впевненість в собі при спілкуванні на ринку, в магазині, кафе та з новими німецькими знайомими і друзями. Тому – рекомендую!
