Виставка «Зруйнований, але нескорений Ірпінь» | Частина 5
Hauptinhalt
18. липня 2022, 15:22 Год.
Зазвичай мистецькі виставки вражають нас візуально. Але цього разу експозиція, яку привезли до німецької Борни з українського Ірпеня, запам’яталася відвідувачам ще й особливим запахом. Це був запах війни. У місцевому будинку культури відбулася виставка фотографій та воєнних артефактів «Зруйнований, але нескорений Ірпінь».
Коли ми з дітьми зайшли до зали, де розміщувалася виставка, одразу відчули різний запах гарі. Роздивившись все уважніше, зрозуміли звідки він. Довкола були розставлені різні предмети побуту – столи, стільці, пральна машина, духовка, мультиварка, столовий набір. Трохи далі – дитяче ліжечко, у якому лежала лялька, поруч – шафка з іграшками, а на підлозі – залишки велосипеда… І всі ці речі вщент спалені. Ще чотири місяці тому вони належали мешканцям Ірпеня. Чиясь мама випікала у цій духовці пиріжки, якась маленька дівчинка гралася цією лялькою, щаслива сім’я вечеряла за цим столом…У всіх них було спокійне життя зі своїми радощами і щоденними турботами, із хвилюваннями і мріями. Все це було до 24 лютого. До підступного і агресивного нападу росії на Україну.
Як далі склалася доля власників всіх цих речей невідомо. Очевидно, що по-різному. Але є в них одне спільне – всі вони втратили свій дім. Загалом через бойові дії, які розв’язала російська армія в Ірпені, за даними місцевої влади, залишилися без даху над головою майже 4000 сімей. Що залишилося від їхніх квартир і будинків можна було побачити на фотографіях з виставки. На очах майже усіх відвідувачів стояли сльози. Мешканці Борни були вражені побаченим. Але особливо боліло ірпінцям – жінкам і дітям, які втекли від жаху війни у це невеличке затишне німецьке містечко, яке є містом-побратимом Ірпеня. Хтось впізнав на фото свій будинок, хтось побачив, що сталося із вулицями, по яких вони щодня ходили, комусь здалися до болю знайомими дверцята автомобіля, що були наскрізь пробиті кулями. Мій син Святослав впізнав шафки із дитсадка «Радість», до якого він колись ходив, і який зараз повністю знищений…
Сьогодні про Ірпінь знають майже у всьому світі. Це саме те місто, яке стримало наступ російських окупантів і не дозволило їм зайти до Києва. Слово «Ірпінь» від самого початку війни майоріло на перших шпальтах світової преси – про все це писали «The New York Times», «The Washington Post», «The Times», «The Guardian», «Frankfurter Allgemeine Zeitung», «Bild» та сотні інших всесвітньовідомих медіа.
На жаль, за перемогу над російськими окупантами Ірпінь заплатив дуже високу ціну. За офіційною статистикою, у місті було вбито 300 мирних мешканців, у боях загинули 35 українських захисників. Ворог обстрілював Ірпінь практично з усіх сторін та знищив більш як половину соціальної та житлової інфраструктури. Повністю зруйновано Будинок культури, дитячо-юнацьку спортивну школу. Серйозно пошкоджено міський стадіон, майже всі школи, дитсадки, амбулаторії. Завдано пошкоджень понад 800 житловим будинкам, 40 багатоповерхових будинків не підлягають відновленню, спалено сотні приватних будівель. І все це – зовсім не військові об’єкти, як про це розповідає російська пропаганда.
На власні очі трагедію Ірпеня бачили Канцлер Німеччини Олаф Шольц, Президент Франції Еммануель Макрон, Прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі, Президент Румунії Клаус Йоганніс, Президентки Словаччини та Молдови Зузанна Чапутова та Майя Санду, Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо та багато-багато інших світових лідерів та політиків, які особисто приїжджали в Ірпінь після його звільнення від окупантів. Зараз зруйнований, але нескорений Ірпінь починає жити новим життям. За словами Ірпінського міського голови Олександра Маркушина, сьогодні представники міста проводять десятки перемовин із міжнародними партнерами та благодійними організаціями для залучення коштів на відновлення міста.
А тим часом в Україні триває війна. І те, що сталося з Ірпенем за місяць бойових дій продовжує відбуватися у Харкові, Миколаєві, Лисичанську, Маріуполі та інших українських містах, які знищує російська армія, але у значно-значно більших масштабах. Скільки там розбитих мрій, зруйнованих будинків, спалених дитячих кімнат та втрачених назавжди життів ми не можемо собі навіть уявити…
Юлія Осінська,
журналіст з Ірпеня, Україна
