Мої німецькі тижні | Частина 6 | Особливості життя в Німеччині
Hauptinhalt
15. вересня 2022, 23:04 Год.
Перебуваючи в іншій країні (не як турист, а живучи тут деяку кількість часу, в моєму випадку 5 місяців), починаєш добре розуміти та відчувати місцевий менталітет, особливості і специфіку спілкування, поведінки з місцевими жителями. Особисто я, для себе, знайшла деякі (ок, великі)) відмінності в житті звичайних німців та українців і вирішила поділитись своїми враженнями в цій статті. Одразу хочу сказати, що все, про що я буду писати –моя особиста думка й мій власний досвід, і я зовсім не претендую на істину в останній інстанції.
Так, як найрозповсюдженіша думка про німців - це те, що тут все відбувається за суворими правилам – з них я і почну.
1. Правила життя в Німеччині
Сміття.
Найперше, чому я навчилась тут, з першого свого дня перебування – це сортування сміття. Якщо в Україні ми, зазвичай, викидаємо все в один сміттєвий бак (свідомі українці, правда, викидають пластик і скло в різні контейнери), то в Німеччині існує велика кількість сміттєвих баків, в які потрібно викидати сміття за чітким розподілом. Біля кожного будинку стоять, як правило, 4 баки з кришками різних кольорів.
Жовта кришка – пакування, пластик, метал (все, що не з скла чи паперу).
Зелена або синя – папір і картон, макулатура.
Чорна або сіра – остаточні відходи (засоби гігієни, побутове сміття).
Коричневий бак (органічні відходи) – харчові, кухонні та рослинні відходи – все те, з чого можна зробити компост.
Пляшки та скло сортують за кольорами і викидають у відповідний за кольором бак – коричневий, білий, зелений.
Для старих електроприладів і речей, які містять в собі небезпечні речовини, старі медикаменти, існують спеціальні пункти прийому.
Правило тиші (Ruhezeiten).
Якщо в Україні (правила діяли до війни), зазвичай, не можна голосно співати, слухати музику, робити ремонт та порушувати спокій з 21:00 до 08:00 в робочі дні та з 22:00 до 08:00 у вихідні, то в Саксонії-Ангальт тихі години тривають: в будні з 13:00 о 15:00 і з 22:00 до 07:00, в суботу з 13:00 о 15:00 і з 19:00 до 08:00, в неділю та офіційні свята тиша має бути впродовж усього дня. Утім, німці не завжди дотримуються цих правил і дуже часто, навіть вночі, можна почути голосні пісні та галасливі вечірки. До речі і розмовляють в звичайному житті німці так, начебто співають в опері – голосно та з виразними інтонаціями.
Закон про час роботи магазинів.
Найбільшою несподіванкою для мене, яка звикла до того, що в Україні можна з легкістю знайти продуктові магазини, що працюють 24/7, стало те, що тут такого не існує. Неділя в цій країні – день відпочинку. Так, в цей день жоден (!) магазин не працює. Виняток - на головному вокзалі (Hauptbahnhof) або на АЗС (утім, ціни там значно вищі, а асортимент зовсім невеликий). В будні, як правило, продуктові магазини працюють до 21:00 – 22:00.
2. Економія та ставлення до грошей.
В Україні ми викидаємо скляні пляшки та жерстяні банки від напоїв. В Німеччині – в жодному разі! В кожному магазині вже давно знаходяться автомати для прийому такої тари. Тут ніхто і ніколи не викине жерстянку або скляну пляшку, адже вони коштують грошей.
Комунальні послуги в Німеччині – дуже дорогі.Тому жителі цієї країни (а тепер і я з ними) економимо на світлі, воді, як тільки можна.
Німці, як дуже прагматичні та розумні люди, не люблять переплачувати, тому в магазинах дуже часто можна побачити гарно вдягнену пані, яка очищає овочі від листя, щоб не було зайвої ваги.
3. Транспорт в Німеччині.
На кожній зупинці будь-якого громадського транспорту можна побачити розклад прибуття і, будьте впевнені, що він буде з точністю до секунди (якщо не буде форс-мажорних обставин, на кшталт ДТП). Така чіткість дозволяє спланувати свій день до хвилини і раціонально використати свій час. Утім, вартість цього задоволення дуже велика. Влітку в Німеччини було впроваджено експериментальний тариф – квиток за 9 євро (9-Euro-Ticket), який дозволяє (в період з 01.06.22 до 31.08.22) вільно їздити будь-яким транспортом (окрім швидкісних потягів ІСЕ) містами та країною в цілому.
Неймовірне враження справляє величезна кількість велосипедів на вулицях міст! На них їздять всі – від школярів до топ-менеджерів (навіть якщо це займає до години їзди – захоплююсь цим неймовірними людьми!) А велосипедна інфраструктура вражає – велодоріжки тут скрізь, як кровоносна система в тілі людини.
4. Охорона здоров»я
В Україні ти можеш отримати медичну допомогу (в тому числі невідкладну) в будь-який момент. В Німеччині, якщо ти (або дитина) захворів, то маєш збити температуру пігулками і піти до сімейного лікаря. Щоб записатися на термін (прийом) до відповідного фахівця - можна чекати місяці. Коротше, в Німеччині потрібно дуже дбати про своє здоров’я (утім, як і скрізь)! Натомість в аптеках, описавши свої симптоми можна отримати безліч порад щодо тих чи інших препаратів. Також завжди можна піти у лікарню і отримати там швидку невідкладну допомогу (якщо ти можеш пересуватися). Страховка покриває витрати, тому без неї тут просто не можливо!
5. Освіта
Німці – дуже ранні пташки) Діти в школах починають свій перший урок о 07:30 або о 08:00 (в Україні початок о 08:30). Також ще однією відмінністю є тривалість літніх канікул - 3 місяці в Україні (червень – серпень) і трохи більше місяця в Німеччині. На час, коли я пишу це, мої діти 25 серпня вже пішли до школи.
І декілька слів про вчителів у Німеччині – це люди дійсно на своєму місці (як і в Україні), вони настільки люблять дітей і добре до них відносяться, що мимохідь починаєш думати, що школа – це друга сім’я.
6. Робота.
У мене склалося особисте враження, що в Німеччині усі дуже слідкують за своїм робочим графіком. Ніхто нікуди не поспішає і не нервує – все йде за своїм розпорядком, правилами і протоколм. Форс мажори? Можливо у пожежників, лікарів, швидкої та поліції, всі інші позбавлені цих емоційних станів. Порядок – понад усе!
7. Зовнішність.
Німці надзвичайно яскраві, ефектні та колоритні! Такої кількості тату, пірсингу та тоннелів у вухах я не бачила за все своє життя, як за ці останні місяці. Самовираз – це все! Неймовірно яскраве, часто косплейне вбрання в Німеччині не привертає зайвої уваги. Тут звикли до самовираження, в чому б воно не проявлялось. Одного разу, я побачила чоловіка похилого віку, який сидів у кав’ярні за чашечкою кави, читаючи газету і був у шапочці для душу – тут це ок, і це дуже імпонує – ти можеш вдягнутися хоч у костюм Санта-Клауса влітку, і ніхто не зверне на це уваги. Дуже багато дітей, підлітків та дорослих ходять босоніж вулицями – для мене це був шок, однак – їм так зручно (тим більше, що в Німеччині спеціальні машини постійно миють тротуари та дорожнє покриття). У той же час дуже мала кількість німкень мають яскраво виражені губи, нігті, брови, груди тощо – тут прекрасно обходяться без цього. Так, українки звикли бути ідеальними в усьому, німкені - вільними в усьому.
8. Їжа.
Ще одна цікава штука в Німеччині – це пристрасть до різноманітної здоби та перекусів. Булочні (з неймовірним асортиментом), ка’ярні (які є на кожному кроці і користуются шаленим попитом) та шалена любов до морозива – це про німців). Морозиво їдять всі - скрізь і завжди, мабудь так само, як і п’ють пиво – в транспорті, на зупинках, вулицях, зранку, ввечері та коли душа забажає. При тому, що проблем ніхто від цього не має. Справжний німець може сісти/ляги будь-де на асфальт/бруківку/тощо і насолоджуватись їжею, кавою, чи іншими напоями. В Німеччині дуже популярні страви швидкого приготування, в той час, як ми українці (звичайно, я не можу відповідати за всіх, але маю на увазі собіподібних)) готуємо їжу самотужки. Тут можна скрізь натрапити на фургочники, або маленькі прилавки з хот догами, китайською, та іншою швидкою їжею, якою дуже люблять ласувати місцеві мешканці (і не тільки) в перерві на обід, або в інший зручний для цього час.
9. ЗОЖ, прекрасне та любов.
Німці – фанати спорту. Я зранку, вдень (навіть в спеку), ввечері бачу жінок та чоловіків, які бігають. На річці безліч людей, які плавають та займаються вітрильним спортом, а на галявинах - йогою та танцями. Це – прекрасно!
І про прекрасне далі – жителі цієї країни просто обожнюють квіти. Квіткові магазинчики тут на кожному кроці, а балкони прикрашені неймовірною кількістю та різноманіттям квітів. В супермаркетах люди постійно купують букети квітів, які, у всі сезони, вражають своїм раізноманіттям та барвами.
Також в цій країні дуже люблять красиві речі, свічки та ароматичні палички. Мені здається, що тут немає жодної оселі, де не було б на підвіконні квітів, мереживних занавісок та красивих штучок.
Мені дуже подобається німецька традиція - виставляти гарні речі, фарфор, книги, картини тощо на вулицю, для того, щоб їх забрали (на кшталт блошиних ринків, але безкоштовоно). Здається – це ще одна незмінна німецька традиція, завдяки якій я колись знайшла чудову антикварну вазу та ємність для борошна.
Німецькій любові до дітей та тварин, здаєтся - немає меж. Таке відчуття, що всі німці увесь свій вільний час проводять з дітьми, а тваринам тут раді в будь-якому місці.
10. Папери.
І наостанок, про найцікавіше для мене – любов німців до паперів! Це окрема історія в житті. В Україні я забула, коли заглядала в поштову скриньку, тут -це життєво необхідно. Адже всі важливі рішення від всіх інстанцій та компаній приходять саме сюди. Поштова скринька – це мій найближчий родич в ці місяці. Все тільки на папері, навіть будь-які дрібниці (хоча, здається, в цій країні не існує дрібниць, які не можна було б висловити на 2 – 3 сторінках паперового листа!). Для мене - це дуже незвично, адже ми, українці, звикли до онлайн листування. Утім, тут все не так. Листи, поштові відділення, конверти – це сенс життя справжнього німця/німкені (якою я тут помалу стаю, живучи тут, хоч тимчасово, але). Від офіційний листів в поштовій скриньці – залежить твоє життя (і це не перебільшення!).
Резюме цього лонгріду (дякую, хто мав терпіння дочитати все це) полягає в наступному:
Якими б не були мої відкриття, здивування та різниця між нашими традиціями і лайфстайлом, відчуття того, що німці та українці надзвичайно близькі - не полишає мене. Люди, які траплялись і трапляються на моєму шляху тут – дуже чуйні, доброзичливі та готові допомогти, чим можуть. Я щиро вдячна кожній людині (яка була і є зі мною поруч – знайомій, чи не знайомій) за підтримку та допомогу, адже без цієї участі мені було б неймовірно складно розпочати тут своє нове життя!
На цій оптимістичній ноті я обіймаю вас - усіх і кожного, та бажаю нам перемоги, миру та щастя в своїх рідних домівках!
P.S. мабуть ніколи не звикну до людей будь-якої статі і віку, які голяка спокійно перевдягаються на загальних пляжах. Все)
